Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів»:
позитивні новації та недоліки
Перспективи судової реформи в Україні: для правосуддя ніяких змін немає, як немає їх і для задоволення суспільної потреби в праві.
2 червня 2016 року народні депутати ухвалили Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) запропонований Президентом України.
Однією з підстав для прийняття нового Закону були зміни до Конституції України щодо правосуддя.
Що ж у цьому Законі можна вважати позитивним, а що недоліком?
Безумовно, позитивними можна назвати і значно збільшені соціальні стандарти для суддів для запобігання та унеможливлення корупції, підвищення вікового цензу (з 25 до 30 років), проведення моніторингу способу життя судді (чи відповідають витрати доходам), створення Громадської ради доброчесності, яка буде долучатись до кваліфікаційного оцінювання суддів. Відповідно до нового Закону правильними можна вважати пункти, що стосуються процедури прийняття в судді, призначення суддів, вимог до їх добропорядності, перевірки майнового стану, кваліфікації, а також щодо недоторканності.
Новим Законом усунуто парламент від обрання суддів. Тепер суддів буде призначати Президент за подання Вищої ради правосуддя і одразу безстроково. Усі судді призначаються лише на конкурсній основі.
Однією з принципових новацій цього Закону є запровадження спеціалізації судів, в яких діють певні підсистеми судових органів і покликані вирішувати судові справи лише з певної категорії справ. Можна вирізнити кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи.
А тепер про недоліки. Здається, чи не найбільшою проблемою, поряд із несформованістю спеціалізованих судів та невизначеністю засад участі громадськості у здійсненні правосуддя (інститути присяжних та народних засідателів), є те, що повноваження окремих ланок судової системи так і не конкретизовані у процесуальному законодавстві.
Новим Законом також передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді (винятком може бути представництво у суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо референдумів і виборів, у малозначних спорах, а також представництва інтересів неповнолітніх, недієздатних осіб).
Не зовсім зрозуміла процедура створення двох вищих спеціалізованих судів – з захисту прав інтелектуальної власності та антикорупційного. А щодо антикорупційного суду - взагалі не уточнені строки його створення.
Водночас актуальним залишається питання внесення необхідних змін до Закону «Про судоустрій України» – як для прискорення судової реформи, так і для усунення його недоліків, зокрема і неконституційних положень.
На думку провідних юристів, якість тексту Закону свідчить, що до нього вносилося безліч змін і бракувало часу на узгодження деяких положень.
Лише після реалізації всіх необхідних законодавчих змін і прийняття цілого пакету відповідних законів можна буде з упевненістю сказати, що в Україні існує справді нова та демократична система судоустрою як інструмент відстоювання прав і законних інтересів, а не нова модифікація «вже баченого».
Прес-секретар суду Ніколаєнко Т.В.